18-19 вересня 2025 року в Черкаському державному технологічному університеті відбулася 12-та Міжнародна науково-технічна конференція “Sensors, Devices and Systems – 2025“, присвячена актуальним питанням розвитку датчиків, приладів та систем.
Кафедру інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії на престижному науковому форумі представили:
Бабенко Віра Григорівна – професор, доктор технічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії; Бондар Віталій Володимирович – студент аспірантури, асистент кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії. Науковці кафедри у співавторстві з двома колегами підготували статтю «FlowECG: Using Flow Matching to Create a More Efficient ECG Signal Generator».
Представлене дослідження присвячене розробці ефективного генератора ЕКГ-сигналів на основі технології Flow Matching, що має важливе значення для медичної діагностики та біомедичної інженерії. Бондар Віталій Володимирович презентував результати дослідження на конференції. Його доповідь викликала жваву дискусію серед учасників та численні питання від наукової спільноти, що свідчить про актуальність і новизну представленого дослідження.
Фауре Еміль Віталійович – професор, доктор технічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії у співавторстві з колегами: Богдан Ступка, Денис Фауре, Артем Лавданський та Олена Власюк, підготували статтю «Frame Synchronisation of Non-separable Factorial Codes under Correlated Errors: The Gilbert-Elliott Model».
У цій роботі досліджується ефективність кадрової синхронізації нероздільних факторіальних кодів за умов корельованих помилок, які краще відображають реальні бездротові канали зв’язку порівняно з незалежними помилками. Метою є оцінка ефективності методу синхронізації за допомогою імітаційних моделей систем передачі даних, що піддаються впливу як випадкових, так і пакетних бітових помилок. Для відтворення явища пакетизації помилок у дослідженні використано модель Гілберта-Елліотта, оскільки вона забезпечує реалістичне представлення пакетних помилок у каналах зв’язку. У дослідженні порівнюється продуктивність синхронізації за незалежних помилок та за умов різного ступеня пакетизації.
Лавданський Артем Олександрович – доцент, кандидат технічних наук, завідувач кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії; Миронюк Тетяна Василівна – доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії; Федоров Євген Євгенович – професор, доктор технічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії у співавторстві з двома колегами підготували наукове дослідження на тему «Нейромережні методи пошуку додаткових наборів функцій для груп операцій перестановок, керованих інформацією».
У науковій роботі створено методи нейро-асоціативного пошуку додаткових наборів функцій для груп операцій перестановок, керованих інформацією. Запропоновані методи дозволяють розширити область застосування нейромереж з асоціативною пам’яттю, що підтверджується їх адаптацією для задач пошуку додаткових наборів функцій для груп операцій перестановок, керованих інформацією, та надає можливість підвищити ефективність інтелектуальних комп’ютерних систем загального і спеціального призначення.
Розломій Інна Олександрівна – доцент, кандидат технічних наук, доцент і докторантка кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії представила результати власних наукових досліджень на міжнародній конференції “Sensors, Devices and Systems – 2025″. У співавторстві з Богданом Савчуком, Андрієм Ярмілком, Сергієм Науменком було представлено статтю «Generation of Session Keys Based on Time Tokens for Resource-Constrained IoT Devices».
У роботі запропоновано новий метод генерації криптографічних сеансових ключів для сенсорних пристроїв з обмеженим обсягом пам’яті. Метод базується на часових токенах і не потребує збереження паролів чи відкритих ключів. Дослідниками розроблено математичну модель, яка визначає критичний часовий зсув між пристроями та забезпечує стійкість алгоритму. Реалізацію методу виконано мовою C з інтеграцією у FreeRTOS для мікроконтролерів STM32F407 та ESP32-S3. Експериментальні результати показали, що запропонований підхід перевершує традиційні схеми (зокрема Diffie–Hellman) за швидкодією, енергоспоживанням та використанням пам’яті, що робить метод перспективним для застосування у сфері Medical Internet of Things, пристроях з автономним живленням та інших IoT-сценаріях із обмеженими обчислювальними ресурсами.
Миронець Ірина Валеріївна – доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії, Вінтенко Борис Юрійович – студент аспірантури у співавторстві з колегами: Олексієм Смірновим та Тетяною Смірновою підготували статтю «Enhancing the Reliability of Input Data for Nuclear Power Plant Operator Support Systems».
У цьому дослідженні розглядаються методи підвищення відмовостійкості вхідної інформації в програмному забезпеченні систем підтримки оператора атомних електростанцій, зосереджуючись на підходах, заснованих на резервуванні та багатоверсійних технологіях. У науковій роботі розроблено модель шляхів вхідних даних для системи підтримки оператора енергоблоку атомної електростанції, яка відрізняється від існуючих включенням індикаторів багатоверсійної технології. Запропоновано метод вибору відмовостійких джерел вхідних даних для системи підтримки оператора атомної електростанції, який враховує незалежність шляхів вхідних даних та прогнозовану інтенсивність відмов за спільною причиною. Для реалізації цього прогнозування розроблено та порівняно два методи оцінки багатоверсійних конфігурацій. Запропоновані методи можуть бути застосовані для підвищення відмовостійкості вхідних даних під час проектування критично важливих для безпеки систем управління та інформації. Метою цього дослідження є підвищення відмовостійкості програмного забезпечення підтримки оператора, отримуючи при цьому інформацію про технологічні параметри, важливі для процедур керування енергоблоком.
Тазетдінов Валерій Абударович – доцент, кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії; Бабенко Віра Григорівна – професор, доктор технічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії; Тазетдінов Олексій Валерійович – студент аспірантури ЧДТУ у співпраці з доцентом, кандидатом технічних наук Сисоєнко Світланою Володимирівною подали наукову працю «Secure Neural Network System for Predicting Processes in the Real Estate Market».
Метою дослідження є створення безпечної системи для аналізу стану та прогнозування процесів на ринку нерухомості. Така система допомогла б ріелторам, покупцям, продавцям та всім зацікавленим сторонам обрати необхідні об’єкти житлової нерухомості. Пропонується використовувати штучну нейронну мережу як модель взаємозв’язку між ціною об’єкта нерухомості та факторами, що її визначають. Запропонована нейронна мережева система містить деякі елементи для забезпечення безпеки персональних даних та іншої конфіденційної інформації. Для організації безпеки нейронної мережевої системи використовується вдосконалений метод криптографічного перетворення, який би забезпечив необхідну високу швидкість роботи нейронної мережевої системи для аналізу стану ринку нерухомості та прогнозування подальших сценаріїв, що гарантує комфортну роботу користувача з системою.
Участь у міжнародній конференції та публікація статей в авторитетному науковому виданні підтверджує високий рівень наукових досліджень, що проводяться на кафедрі інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії. А також демонструє успішну інтеграцію молодих науковців у міжнародну дослідницьку діяльність.
Конференція “Sensors, Devices and Systems” традиційно об’єднує провідних фахівців у галузі точного приладобудування, мікро- та наноелектроніки, наноінженерії та метрологічного забезпечення. Участь у такому престижному науковому заході сприяє розвитку міжнародного співробітництва та обміну досвідом між провідними університетами та науковими центрами.